Світло для перепелів-несучок — довжина дня, яскравість і затінок

Для перепелів-несучок світло не зручність, а пусковий гачок яйцекладки. Нижче за десять годин дня організм відкладає розмноження; від чотирнадцяти годин яйценоскість іде, а оптимумом уважають сімнадцять годин. Друга цифра важить не менше, і про неї майже ніхто не думає: надто яскраве шкодить так само, як надто коротке. Тридцяти-сорока люксів досить — сліпуче світло робить перепелів постійно знервованими і коштує птиці.

Довжина дня

Перепели йдуть за світлом, а не за календарем. Якщо день стає закороткий, організм згортає яйцекладку — це не збій, а вбудоване правило, за яким птиця кладе виводок у теплу пору. В утриманні це означає:

Тобто робочий діапазон лежить між чотирнадцятьма і сімнадцятьма годинами. Більше не означає краще: стадо, якому майже не дістається темряви, не має спокою, а спокій потрібен яйцекладці так само, як корм.

На практиці для домашнього стада: таймер, сталий ритм і осіннє подовження вчасно — а не тоді, коли продуктивність уже завалилася. Подовжувати день уранці вигідно тим, що ввечері птиця вкладається з природним світлом, замість опинитися в темряві тієї миті, коли лампа вимкнеться.

Яскравість

Другу цифру пропускають частіше за першу. Висока освітленість перепелам небажана: це постійне навантаження, і воно збільшує втрати в стаді. Добрим діапазоном вважають тридцять-сорок люксів.

Це мало — помітно менше, ніж дає звичайна стельова лампа в житловій кімнаті, і приблизно стільки, скільки приглушене робоче освітлення або похмурий день за вікном. Якщо міряти нічим, орієнтуйтеся на поведінку: стадо в правильному світлі спокійне і зайняте кормом та підстилкою. Стадо в засліпучому світлі неспокійне, лякливе і починає клюватися — а розкльовування пера в перепелів це початок гірших речей.

Затінок потрібен обов’язково

Кожному перепелові потрібне місце, де він не сидить у світлі. У клітковому утриманні це означає, що верх клітки накривають непрозорим матеріалом, насамперед на верхньому ярусі, який інакше дивиться просто в лампу. Частина клітки так лишається затінена, і птиця може відійти від освітлення, коли захоче.

Те, що йде збоку, важить не менше. Прямі промені, які падають упоперек клітки, — самостійне джерело стресу; саме тому клітки не ставлять біля вікна чи поруч з іншим сильним джерелом світла. Тож, облаштовуючи пташник, плануйте світло двічі: один раз як кількість, другий — як напрям.

У підлоговому утриманні діє той самий принцип, лише іншими засобами: накритий куток, дошка над частиною площі, куток із густішою підстилкою. Перепели — наземна птиця, яка любить укриття; стадо без жодного затіненого місця сидить постійно на видноті.

У молодняку інша програма

Те, що діє для стада несучок, не діє для вирощування. Пташенята перші дні дістають світло цілодобово, щоб будь-коли знаходити корм і воду. Далі його зводять до десяти-дванадцяти годин і тримають так приблизно до п’ятого тижня; у клітках перехід можливий уже з другого тижня життя.

Причина рівно та сама, заради якої стадо несучок дістає чотирнадцять годин: світло керує статевим дозріванням. Молодняк, який зарано бачить довгий день, і нестися починає зарано — раніше за організм, який до цього не готовий. Тож короткий день на вирощуванні не заощадження, а свідоме гальмо.

Перехід на дорослу програму належить до переїзду в приміщення для несучок, а він відбувається до початку яйцекладки — у перепелів приблизно у віці 36–46 днів.

Що це означає в повсякденні

Три дії покривають більшу частину. Перша — таймер, який зимовими ранками вмикається раніше, щоб стадо виходило на чотирнадцять-сімнадцять годин. Друга — лампа, яка освітлює приміщення рівно і м’яко, а не робить одну яскраву пляму й темні кутки. Третя — затінена ділянка в кожній клітці чи в кожній секції.

І одне спостереження, якого не заміняє жодна техніка: у стада, чия продуктивність спадає без видимої причини, часто виявляється світлова проблема, що підкралася за тижні, — перегоріла лампа, збитий таймер, літо, яке добігає кінця. Перш ніж міняти корм, подивіться на світло; це простіший майданчик.

Цифри й орієнтири в цій статті йдуть за фаховою літературою з утримання перепелів: Штеле, Османян, Афанасьєв, «Яєчне птахівництво», розділ про технологію виробництва перепелиних яєць.